Головна   Зміст   Формули   Тести    
  Земля є таким виробничим ресурсом, який використовується не тільки в сільському господарстві, а й у лісництві, видобувній промисловості, будівництві тощо. Земля є предметом праці, коли на неї спрямована діяльність, як у сільському господарстві (рослинництві), видобувній промисловості. Одночасно вона може бути засобом праці, коли за її участі змінюється створений продукт, як, наприклад, у будівництві, архітектурі, де рельєф місцевості, клімат стають важливими чинниками виробничої діяльності.
На ринку землі виникають особливі відносини.
По-перше, вони встановлюються між власниками землі та орендарями, у разі коли земля надається в тимчасове користування (оренду).
По-друге, вони формуються між власниками і покупцями землі в разі продажу земельних ділянок.
Суб'єктами ринку землі є власники земельних ділянок, з одного боку, та орендарі або покупці цих ділянок - з другого.
Попит на землю залежить від доходу, який можна одержати, працюючи на землі. Якщо, наприклад, дохід фермера від вирощування овочів на ділянці, котру він орендує, є меншим від орендної плати власникові, то фермер не виявлятиме бажання орендувати таку ділянку.
Оцінюючи попит на землю, ведуть мову про граничний дохід - той,що може бути одержаний у результаті розширення використовуваних у виробництві земельних площ на одну одиницю, скажімо, на 1 га. Фермер, який використовує землю для вирощування овочів, буде збільшувати попит на земельні угіддя до того моменту, доки дохід від продажу врожаю з додаткової ділянки не зрівняється з орендною платою власникові землі за її використання.
Це правило відображається рівнянням
МР£=R, де МР£ - граничний дохід від використання додаткової ділянки землі; R - рента, яку сплачує орендар власникові за ділянку.
Пропонування землі зазвичай подають як таке, що не залежить від ціни ринку землі. Адже зростання ціни не може збільшити земельних площ, створених природою. Загалом ця думка слушна. Однак варто враховувати те, що земля може використовуватись по-різному, і дохід за одного використання виявляється більшим,  ніж за іншого.
Наприклад, від вирощування на землі овочів можна одержувати менше доходу,  ніж від будівництва на ній розважальних комплексів або багатоповерхових будинків. Користувач, що  забезпечить більш при­бутковий варіант використання землі, здатний запропонувати і вищу ціну. Як доцільніше використовувати землі, має вирішувати суспільство в цілому, а контролювати додержання прийнятих рішень повинні органи державної влади.
Ціною земельного ринку, за умови що у відносини вступають власник земельної ділянки та орендар, стає рента. Можливість одержувати ренту та її розмір - це вирішальні чинники у визначенні ціни для остаточного продажу земельної ділянки.
 
<<- попередня - 5 - наступна ->>
 

© Дехтяр Людмила Василівна, Дехтяр Володимир Васильович