Миролюбненський ліцей

 

НУШ

Мета і головні компоненти концепції нової української школи

   Велике слово - ШКОЛА! Це скарб найкращий кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту. У вселюдському житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу.

 

Софія Русова

   Виклики часу зумовили розроблення нової системи освіти, яка повинна бути націлена на збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.

   Провідною метою кожної освітньої реформи є підвищення якості освіти. Формула Нової української школи складається з 9 ключових компонентів:

1.Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2.Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

3.Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4.Децентралізація та ефективність управління, що надасть школі реальну автономію.

5.Педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6.Орієнтація на потреби учня в освітньому просторі, дитиноцентризм.

7.Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8.Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9.Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

  У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут класного колективу, родини, нашої країни.

  Метою навчання 1 класу за програмою НУШ є природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. Особливостями першого року навчання учнів є:

- навчальні завдання і час на їхнє виконання визначатимуться відповідно індивідуальних особливостей школярів;

- навчальний матеріал повинен інтегруватися в змісті споріднених предметів або вводитися до складу предметів у вигляді модулів;

- обсяг домашніх завдань обмежений;

- навчання організовується через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;

- учитель має свободу вибору навчальних програм у межах стандарту освіти;

- запроваджено описове формувальне оцінювання;

- найважливіше завдання вчителя - підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

  В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей і дорослих - гра, спільна праця, пізнання, спілкування. Поступово дитина стає активним учасником цього процесу. Вона спільно з учителем визначає мету, відкриває нові знання, засвоює навчальні дії, експериментує, несе відповідальність за свою роботу. Тож, важливо відразу уникнути авторитарного впливу на особистість дитини, встановити й підтримати добрі стосунки, довіру у спільній діяльності. Рушійною силою навчання у молодших школярів постають пізнавальні інтереси. Тому, організовуючи будь-яку діяльність, передусім вона має викликати в учнів певну зацікавленість.

  Сучасні діти значно відрізняються від своїх однолітків навіть на 10 років старших за них. Тому з сучасними дітьми треба домовлятися, повсякчас мотивувати їх на виконання певної роботи, ілюструвати сказане, звертати увагу на власні приклади, розігрувати життєві ситуації. 

  Освітнє середовище Нової української школи створене таким чином, щоб кожна дитина могла самовизначитись, контролювати свої дії, вміти критично мислити, оцінювати свою поведінку і робити висновки, контролювати своє навчання.

  НУШ має багато переваг в реформуванні освіти України. Зміни стосуються усіх учасників навчально-виховного процесу.

   

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною  та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • креативність;
  • критичне мислення та вміння аналізувати та робити висновки на основі життєвих ситуацій.
  • Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

    Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус. Учитель має право використовувати ті методи та прийоми, які він вважає більш дієвими для навчання учнів, користуватися і вибирати програми, підручники, навчальні і методичні матеріали, які вважає більш крищими і змістовними.

   Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. 

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

     Один з принципів Нової української школи – педагогіка партнерства (школа - вчитель - батьки). Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси. Співпраця між усіма учасниками навчально-виховного процесу - це та зернинка, яка допоможе досягти певних результатів у освіті.Адже тільки так можливо досягти головної мети НУШ: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя. І врешті - зробити українську школу більш новою, відкритою, цікавою та сучасною.