на І семестр 2017-2018 н. р.

Вересень

1. Звітно-виборчі збори. Формування складу Євроклубу «Євросед». Формування редколегії.

2. Ознайомлення з метою, завданнями та планом Євроклубу на 2017-2018

навчальний рік Посвята в члени Євроклубу нових учасників

3.Підготовка та проведення  засідання Євроклубу до Дня Європейських мов.

Жовтень

1. Засідання Євроклубу «Вивчаємо Європу разом».

2. Європодіум «Європейські персоналії»

3. Дебати «Освіта без кордонів»

Листопад

1. Підготовка до засідання Євроклубу «Міжнародний День Толерантності»

2.  Засідання Євроклубу «Міжнародний День Толерантності»

3. Інтелектуальна гра «Галопом по Європі».

4. Підготовка до відкритого засідання євроклубу «Віденський вальс»

Грудень

1.Проведення засідання євроклубу «Віденський вальс»

2. Підготовка та проведення засідання «Європейські свята та традиції»

3. Підсумки роботи Євроклубу за І семестр.

План роботи Євроклубу «Євросед»

           на ІІ семестр 2017-2018 н. р.

Січень

1.    Засідання Євроклубу на тему «Мій сусід – Польща»

2.    Підготовка до Конкурсу есе «Що значить бути європейцем»

3.    Вікторина в малюнках «Чи знаєш ти свої права?»
 

Лютий

1.  Засідання Євроклубу на тему «Заочна подорож до Чехії і Словаччини».

2.  Тренінг для учнівської молоді «Європейські цінності та українська молодь»

3.  Святкування Дня Святого Валентина

Березень

       1.Засідання Євроклубу. Перегляд відеофільму про Італію. Вікторина.

       2. Диспут: «Для кого Європа відкрита?»

       3. Конкурс малюнків «Діти України за мир».

Квітень

       1.Засідання Євроклубу на тему:«Країни ЄС: Австрія, Угорщина».

       2. Вікторина «Країни Європи».

       3. Конкурс презентацій на тему: «Місце, що треба відвідати»

Травень

       1.Засідання Євроклубу присвячене до Дня     

       Європи: «Відкрива ємо Європу  разом»

       2.Заняття – практикум «Ігри дітей Європи»

       3. Пізнавальна гра «Європа у нашому серці»

       4.Підсумки роботи євроклубу «Євросед» за 

          2017-2018 навчальний рік

ВЕРЕСЕНЬ

1.Проведення організаційних заходів роботи Євроклубу «Євросед». Формування складу Євроклубу. Посвята в члени Євроклубу нових учасників. Затвердження плану роботи Євроклубу на 2016-2017 навчальний рік.

2.Бесіда «Музика, яку слухає молодь Європи»

3.Засідання Євроклубу. Усний журнал «Подорожуємо Європою»

ЖОВТЕНЬ

1.Конкурс «Що ми знаємо про прапори країн Європи»

2.Круглий стіл: «Ми і Європа»

3.Засідання Євроклубу: «Вивчаємо Європу разом. Туристичними стежками Європи» (презентація учнівських робіт)

ЛИСТОПАД

1.Конкурс малюнків до Дня прав дитини.

2.Бесіда: «Ми маємо бути зрозумілими в Європі, а Європа – нам»

3.Засідання Євроклубу присвячене Міжнародному Дню Толерантності

ГРУДЕНЬ

1.Круглий стіл «Чи здатне милосердя зробити світ кращим?»

2.Засідання Євроклубу: «Європейські свята, традиції»

3.Проведення акції «Формула турботи» до Дня Святого Миколая

СІЧЕНЬ

1.Вікторина «Чи знаєш ти Європу?»

2.Засідання Євроклубу: «Клімат і природа європейського континенту»

3.Віртуальна подорож країнами – членами ЄС.

ЛЮТИЙ

1.Проект «Європейські традиції»

2.Вікторина «Що ти знаєш про ЄС?»

3.Засідання Євроклубу: «Екологія країн Європи та України»

БЕРЕЗЕНЬ

1.Конкурс віршів іноземними мовами до 8 Березня.

2.Інформаційна бесіда «Європа – наш спільний дім»

3.Засідання Євроклубу: «Виховання та навчання в Європі … А як у них?»

КВІТЕНЬ

1.Гра – подорож «Країнами Європи»

2.Казка мандрує Європою (мандрівка казками країн Європи)

3.Вікторина «Україна – європейська держава»

4.Засідання Євроклубу: «Ми – європейці: реальність та перспективи»

ТРАВЕНЬ

1.Свято «Багатолика Європа» (присвячене Дню Європи)

2.Урок європейської освіти «Україна – європейська держава»

3.Година спілкування для учнів 10-11 класів «Ми – європейці»

4.Засідання Євроклубу: «Підсумки роботи

Євроклубу за 2016-2017 навчальний рік»

Європейський Союз - об'єднання 27 європейських держав, що підписали Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір). ЄС - унікальне міжнародне утворення: він поєднує ознаки міжнародної організації та держави, однак формально не є ні тим, ні іншим.

Особливістю Європейського Союзу, що відрізняє його від інших міжнародних організацій, є наявність власного права, яке безпосередньо регулює відносини не тільки держав-членів, а й їхніх громадян та юридичних осіб.

Європейська Спільнота (організація-попередник Європейського Союзу) була створена на основі Римського договору, підписаного 1957 р. Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною та Францією. Вона об'єднала три Співтовариства (Європейське Об'єднання Вугілля та Сталі, Європейське Економічне Співтовариство та Європейське Співтовариство атомної енергії) і відзначалась від попередніх спроб об'єднання європейських держав двома суттєвими рисами:

1) Європейське Співтовариство спиралось на солідні економічні основи;

2) побудоване на основі юридично обов'язкових Договорів, тому держави-члени змушені дотримуватися їх норм і положень.

Відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства 1957 р. (укладеного на необмежений строк) ЄС створюється з метою: створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, сприяння на всій території Співтовариства гармонійному і збалансованому розвитку економічної діяльності, високому рівню зайнятості та соціальному захисту, рівності між чоловіками й жінками, стійкому і безінфляційному зростанню, досягненню високого рівня конкурентоспроможності та зближення економічних показників, захисту й поліпшенню стану навколишнього середовища, підвищенню життєвого рівня та якості життя, економічній і соціальній згуртованості та солідарності держав-членів.

Завдання, що покладаються на Співтовариство, виконуються такими установами (ст. 7 цього ж договору):

• Європейським Парламентом;

• Радою;

• Комісією;

• Судом ЄС;

• Палатою Аудиторів.

Європейська Рада - єдиний орган, який наділений широкою компетенцією для регулювання інтеграції у межах усіх трьох основних сфер діяльності ЄС та представляє інтереси держав-учасниць.

Європейський Парламент - діє незалежно від держав-учасниць. Законодавча функція перебуває в процесі розвитку, контрольні повноваження обмежені.

Європейська Комісія - представляє інтереси об'єднання в цілому.

Європейський Суд - вища судова інстанція ЄС, виконує функції міжнародного, конституційного та адміністративного судів.

Європейська Рахункова палата - повноваження щодо перевірки звітів про всі доходи та видатки як ЄС в цілому, так і його органів, допомога у контролі за виконанням бюджету ЄС.

За Договором про Європейський Союз (Маастрихтським договором), що набув чинності з 1993 р., ЄС становить політичний, економічний та монетарний союз. Відповідно до його ст. 2 Союз ставить перед собою таку мету:

- сприяти економічному й соціальному поступові та високому рівневі зайнятості, досягти збалансованого стабільного розвитку, створюючи простір без внутрішніх кордонів, зміцнюючи економічне та соціальне гуртування та засновуючи економічний та валютний союз, метою якого є єдина валюта;

- стверджувати свою ідентичність на міжнародному рівні, зокрема, здійснюючи спільну зовнішню політику та політику безпеки, поступово формуючи спільну оборонну політику;

- зміцнювати захист прав та інтересів громадян держав-членів через запровадження громадянства Союзу;

- берегти та розвивати Союз як простір свободи, безпеки та правосуддя, де забезпечено вільний рух осіб і водночас належні заходи щодо контролю на зовнішніх кордонах, притулку, імміграції, запобігання та боротьби зі злочинністю;

- цілковито зберігати acquis communautaire та розвивати його з огляду на те, якою мірою започатковані цим Договором політика і форми співпраці потребуватимуть перегляду, щоб забезпечити ефективність механізмів та інституцій Спільноти.

Принципами Союзу є спільні принципи всіх держав- членів - свобода, демократія, повага прав людини та основних свобод, верховенство права. Союз поважає основні права, гарантовані Європейською Конвенцією про захист прав людини та основних свобод 1950 р., та що випливають з конституційних традицій, спільних у державах-членах, і трактує їх як загальні принципи права Спільноти. Союз поважає національну ідентичність держав-членів та забезпечує себе засобами, потрібними, щоб досягти своєї мети та реалізувати свою політику.

«Джерела права - акти уповноважених органів влади, що встановлюють норми права і зовнішні форми правотворчої діяльності держави. Основні види джерел права: правовий звичай; прецедент (характерний для англосаксонської правової системи); нормативний акт; нормативний договір (угода між різними суб'єктами права) ».

Проаналізувавши вищенаведені визначення, можна дати визначення джерел права ЄС.

Джерела права Європейського Союзу - документи, що встановлюють норми права і зовнішні форми правотворчої діяльності Європейського Союзу. Джерела права Європейського Союзу - це зовнішні форми виразу його правових норм.

Система джерел права ЄС відрізняється великою своєрідністю. Вона обумовлена ​​особливостями формування європейського права та його структурою.

    Всі джерела права Союзу утворюють взаємозв'язану систему, побудовану на ієрархічних засадах. Документи, які мають вищу юридичну силу в правовій системі Союзу, становлять джерела первинного права. Подібно конституції держави, вони складають ядро правової системи Європейського Союзу, закріплюють статус Союзу як політичної організації та його окремих органів. На підставі первинного права органи Союзу видають нормативні акти та інші документи, що становлять разом джерела вторинного права, яке називають також правом «похідним». Переважна частина загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених Союзом, закріплена саме тут.

У той же час джерела вторинного права за своєю юридичною силою повинні відповідати праву первинному, а у випадку протиріч підлягають скасуванню.

Самостійне положення займає третя група джерел - джерела прецедентного права. Вона поєднує в собі риси як первинного, так і вторинного права Союзу, займає проміжне положення між ними.

Професор Л.М. Ентін виділяє чотири головні групи джерел європейського права. По-перше, нормативно-правові акти, по-друге, загальні принципи права, по-третє, рішення Суду ЄС і, по-четверте, міжнародні договори.

Первинне право

Первинне право - джерела, які мають основоположний характер у правовій системі і які мають вищу юридичну силу.

Як відомо, основним джерелом права в державах є конституція, відповідно до якої приймаються інші закони, нормативні акти. У Європейському Союзі функції конституції виконують установчі договори.

У рамках Європейського Союзу дані джерела за своєю формою є міжнародними договорами, які підписані і ратифіковані усіма державами-членами і для своєї зміни, за загальним правилом, потребують злагоді кожного з них.

Першим договором, з якого почалося формування первинного права, послужив в даний час вже не діє Договір про ЄОВС 1951 А так само це установчі документи (договори) організації: Договір про заснування Європейського співтовариства 1957 р., Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 р. і Договір про Європейський Союз 1992 р. Всі три договори пов'язують одні й ті ж країни.

До «установчих договорів в широкому сенсі» зазвичай відносять всі перераховані вище акти, а також міжнародні договори змінюють і доповнюють їх («ревізійні» договори): Брюссельський договір, що засновує єдина Рада і єдину Комісію європейських співтовариств (Договір про злиття) 1965 р., Бюджетний договір 1970 р., Бюджетний договір 1975 р., Єдиний європейський акт 1986 р., Амстердамський договір про зміну Договору про Європейський Союз, договорів, що засновують європейські співтовариства та низки пов'язаних з ними актів 1997 р. На Конференції держав-членів, завершівшейся11 грудня 2000 р. в м. Ніцца, були схвалені чергові зміни до установчих договорів Союзу (Ніццький договір 2001 р.). Ці зміни були остаточно оформлені 14.02.2001г.

Складовою частиною первинного права Союзу виступають договори про приєднання нових держав-членів: договір 1972 р. про приєднання Великобританії, Данії та Ірландії; договір 1980 р. про приєднання Греції, договір 1985 р. про приєднання Іспанії та Португалії та договір 2003 р., на підставі якого членами Союзу стали 10 країн Східної Європи і Середземномор'я.

До кожного з договорів про приєднання додається спеціальний документ («акт про умови приєднання»), який встановлює терміни і процедуру поступової інтеграції нових країн в економічну і правову систему Союзу.

До актів про умови приєднання, в свою чергу, включені численні протоколи і додатки, які є їх складовою частиною (подібно до того, як самі ці акти є частиною договорів про приєднання).

У грудні 2008 року був підписаний ревізійний договір - Ліссобонскій договір. В даний час він знаходиться в ратифікації.

Більшість норм згаданої групи джерел первинного права мають перехідний характер і з часом втрачає силу. Однак серед них є й такі, які розраховані на постійне застосування.

Вторинне право

До актів вторинного права належать акти, які видаються інститутами Союзу, а також міжнародні договори Союзу та угоди, укладені в рамках ЄС його державами-членами.

Сумарна характеристика актів вторинного права дана в ст. 249 Договору про Співтовариство. До їх числа віднесені регламенти, директиви та рішення.

Основні методи побудови правової системи ЄС: метод уніфікації і метод гармонізації.

Метод уніфікації припускає видання спільнотою нормативного акту прямої дії, який замінює акти внутрішньодержавного права, раніше регулюючих певну сферу суспільних відносин. Іншими словами метод уніфікації передбачає створення єдиного правового режиму у відповідній галузі економіки, транспорту, культури і т.д.

Другим методом, визначальним правотворчу діяльність інститутів ЄС, є метод гармонізації. Гармонізація також має своєю метою встановлення єдиних правових норм, регулюючих певні економічні та інші відносини на всій території ЄС. На відміну від уніфікації, гармонізація більш гнучкий метод. Суть гармонізації полягає у встановленні ЄС правил, спрямованих на зближення положень законодавчих актів держав-членів в певній області. Останні потім приводять свою нормативну базу відповідно до гармонізують документом, закріплюють містяться в ньому правила в національних законах, інших правових актів, самостійно визначаючи спосіб і форми включення в національну правову систему гармонізованих норм.

Регламент є нормативно-правовим актом загального характеру, що у всіх своїх елементах обов'язковий для всіх суб'єктів права ЄС і є актом прямої дії. Він підлягає застосуванню владою та судовими установами всіх держав-членів незалежно від того, виступало чи дана держава за їх прийняття чи ні. Всі регламенти (нерідко в літературі вони іменуються законодавчими актами) підлягають обов'язковій публікації в Офіційному віснику ЄС. Вони вступають в силу, якщо інше не встановлено у самому акті, на 20-й день після їх опублікування. При публікації повідомляється, яким інститутом (або інститутами) акт прийнятий, яка застосована процедура і всі її учасники. Пряма дія регламенту безпосередньо обумовлено в установчих актах.

Другий вид нормативно-правових актів, що видаються інститутами, - це директиви. Їх головна відмінність від регламенту полягає в тому, що в директиві, як правило, вказуються цілі і результати, які повинні бути досягнуті застосуванням цього акту, однак національним владі надається право самим визначати, в якій формі або за допомогою яких процедур і механізмів ці цілі можуть бути досягнуті. Директиви, таким чином, пов'язують держава тільки в тому, що стосується досягнення певних результатів та термінів їх досягнення. Детальної регламентації вони містити не повинні. Намітилася було тенденція до деталізації директив не отримала підтримки. У ході підготовки Амстердамського договору 1997 р. була введена нова кваліфікаційна різновид цих актів: 1) рамкові директиви і 2) звичайні директиви. Перші утворюють самостійну групу актів, ієрархічно не підпорядкованих регламенту. Другі можуть містити більш детальну регламентацію, особливо якщо вони приймаються на основі та на виконання регламенту. У цьому випадку має місце ієрархічна підпорядкованість.

Однією зі сфер, у якій директиви використовуються особливо широко, є здійснення заходів щодо гармонізації національного права. У цьому випадку вказується, які саме цілі та результати повинні бути досягнуті, з тим щоб усунути зіткнення (колізію) норм національного права різних держав-членів у тій чи іншій галузі. Однак при цьому не вказується, яким чином ця мета повинна бути досягнута національною владою.

Директиви можуть бути адресовані як усім державам - членам Спілки, у цьому випадку вони обов'язково публікуються в Офіційному віснику ЄС, так і окремим державам - членам Спілки. У цьому випадку достатня їх нотифікація. Директиви вступають в силу з дати їх опублікування або нотифікації, а не з моменту закінчення терміну, встановленого для їх здійснення. Це особливо важливо мати на увазі у зв'язку зі стислістю термінів позовної давності за позовами про анулювання.

Третю групу джерел права утворюють рішення. Їх відмінна особливість полягає в тому, що це акти індивідуальної, а не загального характеру. Вони обов'язкові для своїх адресатів у всіх своїх складових частинах. Втім, практика знає і деякі виключення, що встановлюються рамковими рішеннями. Рішення обов'язкові для тих суб'єктів європейського права, яким вони адресовані. Адресатом не обов'язково повинна виступати держава. Це можуть бути певні інститути, ті чи інші категорії юридичних осіб або навіть окремі юридичні особи. Рішення нотифікується (повідомляються) тим суб'єктам європейського права, яких вони безпосередньо стосуються і які виступають в якості виконавців відповідних розпоряджень.

Правом видання нормативно-правових актів ЄС користуються Рада, Рада, що діє спільно з Європейським парламентом, Комісія, а також Європейський центральний банк в межах своєї спеціальної компетенції.

Стаття 249 Договору про Співтовариство передбачає можливість прийняття ще двох видів правових документів - це рекомендації і висновки. Однак вони не є нормативно-правовими актами и не мають обов'язкової юридичної сили.

Нормативно-правові акти Співтовариств утворюють основну і найбільш численну частину джерел європейського права.

Дуже багато регламенти і директиви ЄС стосуються суто технічних питань і ніяк не стосуються засад регулювання суспільних відносин в національних суверенних державах - членах Європейського Союзу.

Інша частина вторинної права - нормативні договори, які залежно від суб'єктів їх укладають, поділяються на три види:

1) Угоди Європейського Союзу з третіми країнами.

2) Додаткові конвенції між державами-членами.

3) міжінституційних угоди - нормативні договори, укладені інститутами союзу з метою уточнення і доповнення окремих положень установчих документів. Міжінституційних угоди найчастіше носять тристоронній характер, пов'язують три політичні інститути: Європейський парламент, Рада та Комісію.

Прецедентне право (рішення Європейського суду)

У рамках інтеграційного процесу сформувалися два найважливіших судових органу - Європейський Суд з прав людини та Суд Європейських співтовариств. У міру еволюції в ЄС затверджується тризвітна структура. Кожна з судових інстанцій грає в межах своєї компетенції важливу роль у нормотворчому процесі.

Особливу категорію джерел права ЄС утворюють рішення Європейського суду. З одного боку рішення Суду не можна безумовно відносити до вторинного права: формально, згідно з Договором про ЄС, Європейський Суд не є правотворческим органом, що його завдання - забезпечувати "збереження одноманітності права Співтовариства при тлумаченні та застосуванні цього Договору» (ст.164 Договору про ЄС) . Проте Суд не обмежується роллю тільки правоохоронного органу ЄС.

Судова система ЄС з підписанням Ніццького договору 2001 включає Суд ЄС, Суд першої інстанції і спеціалізовані судові палати. Провідну роль у нормотворчій діяльності зберігає Суд ЄС, що виконує функції верховного, конституційного та касаційного суду ЄС.

Суд ЄС тлумачить основні положення установчих договорів та інших нормативно-правових актів і формулює автономні поняття і концепції, які доповнюють і уточнюють положення нормативно-правових актів і вводять в дію нові принципово важливі для розвитку інтеграційного права положення. Нерідко положення, розроблені і введені в практику Судом, отримують в подальшому закріплення в нормативно-правових актах.

Міжнародні договори утворюють особливу групу джерел права ЄС. Угоди, укладені ЄС з третіми державами і міжнародними організаціями, виступають в якості зовнішніх джерел, правовий режим яких визначається значною мірою нормами загального міжнародного права.

Специфіка міжнародних договорів, що укладаються Співтовариствами та державами-членами, а в перспективі Союзом, полягає в тому, що їхні постанови не повинні суперечити установчих договорів.

До джерел права ЄС можна віднести ще деякі різновиди угод, які близькі за своїм статусом до міжнародних договорів. Це закриті конвенції, укладені між державами-членами у розвиток приписів установчих договорів з метою деталізації співпраці в окремих областях.

Крім формалізованих джерел права ЄС, що містять імперативні норми та приписи, певний вплив на розвиток права ЄС роблять і інші акти, які видаються інститутами та органами ЄС.

Особливо важливе значення мають рішення, прийняті Європейською радою. Вищий орган політичного керівництва ЄС формулює в своїх документах загальні принципи, стратегічні напрями та головні етапи здійснення політики.  

Висновок

Європейське право - це великий і розгалужений комплекс, який включає норми, що відносяться до різних галузей права. Тут переплітаються норми публічного та приватного права, традиційних і нових галузей права.

Право Європейського Союзу має оригінальну системою джерел. Форми (джерела) права Європейського Союзу утворюють цілісну систему джерел з властивою для такої системи ієрархією актів.

Отже, ми з'ясували, що джерела права ЄС діляться на: первинні, вторинні і прецедентні. До актів первинного права належать усі установчі договори Європейського Союзу. За своєю юридичною природою акти первинного права є міжнародними договорами. Норми актів первинного права мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших норм Європейського Союзу, що містяться в актах вторинного права.

Нормативний правовий акт, що видається органами ЄС, виступає найбільш важливим по значенню джерелом вторинного права. Стандартними формами нормативних актів Союзу виступають регламенти, директиви і рамкові рішення. Деякі акти загальнообов'язкового характеру видаються під назвою рішень та орієнтирів. Інструментом уніфікації служать регламенти - нормативні правові акти, подібні за своїми ознаками з федеральними законами. Інструментом гармонізації служить директива, а в сфері кримінального та кримінально-процесуального права - рамкове рішення.

І третє джерело права ЄС - рішення Європейського суду.

Прес – конференція на тему «Нормативно-правова база Європейського Союзу. Основні вимоги до вступу до Євросоюзу»

Мета:

-         поширення та поглиблення знань учнів про Європейський Союз;

-         роз’яснення важливості нормативно-правових актів ЄС;

-         сприяти формуванню європейського світогляду та інтелектуальної, активної, творчої особистості;

-         розвивати почуття відповідальності за спільне майбутнє;

-         виховувати повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів.

Обладнання: символіка Євросоюзу, таблиця «Система джерел права ЄС»; презентація «Європейський Союз. Нормативно - правова база ЄС».

Міжпредметні зв’язки: правознавство.

Ключові поняття: Європейське економічне співтовариство та Євроатом, Маастрихтський договір, Ніціанський договір, Рада Європейського Союзу, регламент, директива.

Хід конференції

І.Організаційна частина

(Реєстрація учасників прес-конференції.)

ІІ.Повідомлення теми та завдань конференції

Керівник Євроклубу: На сьогоднішній прес-конференції ми розглянемо нормативно-правову базу європейського Союзу,  його основні інституції влади, дізнаємося про основні міжнародні договори ЄС, а також познайомимося з правилами вступу до ЄС.

Учасники конференції: члени Євроклубу, експерти, кореспонденти.

План конференції

1.Основне про ЄС.

2.Нормативно-правова база Європейського Союзу.

3.Вимоги для вступу до ЄС.

Керівник Євроклубу: Сьогодні ми поговоримо про Європейський Союз. ЄС – родина демократичних країн Європи, що працюють разом заради спільного стабільного розвитку, поліпшення життя своїх громадян та розбудови кращого світу. ЄС – унікальне об’єднання: його країни залишаються незалежними суверенними державами, проте вони об’єдналися заради набуття більшої сили і ваги у світі.

  Нині Європейський Союз об’єднує 27 держав. Об’єднання має свою символіку. З 1 січня 1999 року введена спільна грошова одиниця – євро. 9 травня відзначається День Європи.

Експерт 1. Самими основними міжнародними договорами, які визначають право ЄС є:

1.Паризький Договір (Договір про створення Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі) – підписаний 18 квітня 1951 року в Парижі, вступив в дію 23 липня 1952 року

2.Римський договір (Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства та Євроатому) – підписаний 25 березня 1957 року в Римі частиною країн ЄСВС. Договір про ЄЕС вступив в дію 1 січня 1958 року після ратифікації парламентами країн – ініціаторів.

3.Маастрихський Договір (Договір про Європейський Союз) підписаний   7 лютого 1992 року, вступив в силу 1 листопада 1993 року (після референдумів, проведених у країнах – учасницях).

Експерт 2:

4.Амстердамський  Договір– підписаний  2 жовтня 1997 року в Амстердамі країнами Європейського Союзу. Він доповнює та впроваджує поправки до Маастрихтського Договору, Римських Договорів, а також інших актів Співтовариства.

5.Ніціанський Договір  – підписаний 26 лютого 2001 року, вступив в силу 1 лютого 2003 року. Мав на меті підготовку інституцій ЄС до розширення на 12 нових країн, проведення реформ Європейського Парламенту та Європейської Комісії, проголошення Хартії Основних Прав – збірника прав людини і громадянських свобод.

6.Лісабонський  Договір  – підписаний 13 грудня 2007 року, вступив в силу 1 грудня 2009 року. Ним внесено зміни до Договору про ЄС та Договору про запровадження Європейського Співтовариства. Він став своєрідним виходом із конституційної кризи в ЄС. Документ спрямований на спрощення процедури прийняття рішення в рамках Євросоюзу і посилення його ролі у світовій політиці, допоможе зробити Європу більш демократичною і ефективною та багато інших.

Запитання кореспондентів:

-         Які основні міжнародні договори ЄС ви ще знаєте?

-         Які переваги мають громадяни ЄС на відміну від інших Європейських країн? (Громадяни будь-якої країни члена ЄС мають змогу вільно обирати країну для життя, роботи, навчання, або просто здійснити туристичну подорож без перевірок на кордоні)

Керівник Євроклубу: Давайте познайомимося з джерелами права ЄС.(Розгляд таблиці)

Експерт 3: Первинне право – джерела, які мають основоположний характер у правовій системі і які мають вищу юридичну силу. Основним джерелом права в державах є конституція, відповідно до якої приймаються інші закони, нормативні акти. У Європейському Союзі функції конституції виконують установці договори.

  У рамках ЄС дані джерела за своєю формою є міжнародними договорами, які підписані і ратифіковані усіма державами – членами і для своєї зміни, за загальним правилом, потребують злагоди кожного з них.

Експерт 4: До актів вторинного права належать акти, які видаються інститутами Європейського Союзу, а також міжнародні договори Союзу та угоди, укладені в рамках ЄС його державами – членами. Сумарна характеристика актів вторинного права дана в ст. 249 Договору про Співтовариство. До їх числа віднесенні регламенти, директиви та рішення.

Експерт 5: У рамках інтеграційного процесу сформувалися два найважливіші судових органів – Європейський Суд з прав людини та Суд Європейських співтовариств. Особливу категорію джерел права ЄС утворюють рішення Європейського Суду. Суд ЄС тлумачить основні положення установчих договорів та інших нормативно-правових активі і формулює автономні поняття і концепції, які доповнюють і уточнюють положення нормативно-правових актів і вводять в дію нові принципово важливі для розвитку інтеграційного права положення.

Повідомлення кореспондентів :Які основні вимоги для вступу до Євросоюзу?

Кореспондент 1:Які основні вимоги для вступу до Євросоюзу?

Для вступу до Євросоюзу країна – кандидат повинна  відповідати Копенгагенським критеріям. Копенгагенські критерії – критерії вступу країн в Європейський  Союз, які були прийняті в червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні 1995 року  на засіданні Європейської Ради в Мадриді.

Кореспондент 2:

Ці критерії можна поділити на:

     - політичні критерії: стабільність установ, які гарантують демократію, існування громадянського суспільства, легітимну владу, повагу до прав людини, охорону прав національних меншин у країні – кандидаті;

     - економічні критерії: конкурентоздатна ринкова економіка, яка забезпечує добробут та належний стандарт життя;

     - правовий критерій: спроможність прийняти правовий доробок Співтовариств та взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства.

Керівник Євроклубу: Кожен з вас має право на свою думку. Мені дуже хочеться почути ваші висловлювання стосовно того чи потрібен Україні ЄС і що він нам дасть?

Проведення дискусії з використанням інтерактивної технології:

Метод «Павутинка дискусій».

(Керівник клубу об’єднує членів прес – конференції по 4 чоловіки у групу і дає їм графічний органайзер (додаток). Учні працюють згідно поданої таблички (4-5 хв.).  Потім вони об’єднуються у спільну групу і роблять висновки, яка з позицій є більш аргументованою. Свої висновки вони записують у таблицю «Павутинка дискусій». На виконання цього завдання також дається 4 – 5 хв. Після того, як групи прийдуть до певного висновку, керівник прес – конференції просить їх стисло повідомити свою позицію й аргументувати на її підтримку).

ІІІ. Підсумок прес - конференції.

Керівник Євроклубу: Вислухавши всі ваші роздуми я думаю, що ви можете вільно розмірковувати. Значить у вас формується європейське мислення. Ви розумієте, що країні потрібна стабільна політична ситуація, ефективна економіка, справедливі закони.

  В майбутньому країни світу дедалі більше залежатимуть одна від одної і для кожного громадянина Європи все більш необхіднішою ставатиме співпраця з людьми інших країн у дусі доброзичливості, толерантності та солідарності. Тому, кожна країна, яка захоче вступити до Європейського Союзу повинна вивчити всю нормативно-правову базу Співтовариства і намагатися безвідмовно виконувати всі правила вступу до Євросоюзу.

Сценарій свята

"Багатолика Європа"

Вчитель початкових класів

Ковальчук Н.О.

Ведучий 1. Доброго дня, шановні гості, вчителі, учні. Батьки!

Ведучий 2. Ми раді вітати вас сьогодні у залі європейської студії.

Ведучий 1. Щастя вам, доброго миру!

Ведучий 2. Запрошуємо вас на фестиваль європейських країн.

Разом. «Європа багатолика: єдина, близька, велика!»

Ведучий 1.

Україно, моя держава!

Про тебе лише

У світі слова.

Така могутня

Як сила неба,

Дивись, людино –

Це все для тебе!

(Виходить україночка з короваєм і заноситься прапор України).

Ведучий 2

Моя країна – соборна, вільна!

Моя країна – держава вільна!

Вона у всесвіті одна така,

Вона серед усіх країн свята!

Ведучий 1.

Вже колоситься і жито,й пшениця.

Роса голубіє, співає дзвіниця.

І ми, твої діти, тебе величаєм,

Народи країни, гостинно вітаєм!

(Звучить гімн Євросоюзу, заходять представники різних країн з прапорами).

Ведучий 2.

Європа – наш сильний дім,

Європа – колиска усіх країн!

Шляхом єдиним, прямуй до мети,

Європа – це дім, де живем я і ти!

Ведучий 1

Усі ми різні, бо ми народ!

Усі ми рівні, шукай, знаходь!

Хай буде мир на всій землі,

Країни різні, а ми одні!

25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський економічний Союз;

Його утворили 6 країн: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

У 1973 році приєдналися Данія, Ірландія, Великобританія;

У 1981 – Греція;

У 1986 – Іспанія та Португалія;

У 1995 – Австрія і Фінляндія;

1 травня 2004 року відбулося найбільш в історії розширення ЄС. До його складу ввійшли: Кіпр, Мальта, Угорщина;

Польща, Словацька республіка;

Латвія, Естонія, Литва;

Чеська республіка, Словенія;

(Учні по черзі виходять вперед, ставлять прапори у підставку і виходять)

Ведучий 1. День Європи співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні і не дає нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та величезні втрати.

Ведучий 2. На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що найголовніше – наше спільне майбутнє!

Ведучий 1. День Європи, разом із єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом Європейського Союзу як політичної сили.

Ведучий 2. День Європи – це також хороша нагода розважитися у Європейському містечку і більш дізнатись про унікальну культуру Європи, багатовікову історію країн.

(Лунає мелодія «Маленький принц», за сценою чуються голоси).

Дівчина. Принце, принце, не поспішай! Я вже втомилася. Ти скажеш, нарешті, куди ми с тобою йдемо?

Принц. Ми с тобою вирушаємо в подорож. Я тобі говорив, щоб ти залишалася вдома. Тобі треба було приглянути за нашою маленькою планетою.

Дівчина. Але я люблю подорожувати. Мені все цікаво…

Принц. Ну ось, я так і знав, що прибудемо ми вчасно. (Виходять із – за куліс). Бачиш, яка велика і красива планета, уквітчана барвистими віночком, зеленню, квітами і вся вона людяна, чиста. Кажуть,якщо у людини чиста душа, добре серце і світлий розум, значить і батьківщина, де вона проживає, тех. Світла і прекрасна, а люди завзяті, веселі і працьовиті. А скажи, Софійко, тобі тут подобається чи ні?

Дівчинка. Так, мені тут подобається!

Принц. А ти знаєш, що це за країна?

Звучить Пісня «Україно моя»

Принц. Україна – центр Європи.

Дівчина. Україна – золота країна, це моя батьківщина, тут моя мама, бабуся, тут я навчаюся в школі, тут мої друзі.

Принц. А за що ти любиш свою батьківщину?

Дівчина. За те, що я – українка, за те що мої друзі вміють гарно танцювати, знають традиції і звичаї рідного краю.

(Виконується танок. Українська полька).

Дівчина. Молодці!

Принц. Я теж бачу, що танцювати вони люблять, а чи любите ви подорожувати?

Діти. Любимо!

Дівчина. І ми теж любимо (похмуро), але у нас, на жаль, немає такого транспорту, щоб міг показати нам Європу за лічені хвилини. А так хочеться побачити різні країни, а потім розповісти усім про нашу землю

Діти. А ви не турбуйтеся, ми вам допоможемо. У нас є для вас подарунок.

(Під музику вносять корзину з кульками)

Разом. Дякуємо!

Принц. Що ж, Софійко, тримайся міцніше за мене і вирушаймо в подорож по країнах Євросоюзу!

Дівчина ( дивиться в підзорну трубу) О! Сеньйор! Італьяно!

Принц. Синьорита!

Дівчина. Ми с тобою споглядаємо краєвид сонячної Італії.

Принц. Видатна культура, мелодійна мова, надзвичайно смачна кухня.

Дівчина. Україна і Італія підтримують дружні відносини ще з часів Стародавньої Русі.

Принц.

Італія – не просто Італія,

Італія – країна тепла і сонця.

Венеція, Флоренція, палаци,

Собори, церкви, вежі величезні плаци.

(Виконується танок)

Принц. Софійко! Ти що, ми зараз із твоїми танцями можемо впасти прямо до ніг самої англійської королеви.

Дівчина. Англія, леді енд джентельмени! О, май гад! Я бачу саму королеву, і вона мене теж помітила.

Принц. Театр, шекспірівський театр! Але мені щось холодно, цей північно – західний вітер…

Дівчина. Англія! Вишукана мова, вишукана країна! На весь світ відома вежа     «Біг – бен» сягає зірок, адже сама висота її 98 метрів.

(Діалог на англійській мові)

А чи відомо тобі, звідки до нас прийшов проект «Танці з зірками?»

Принц. Ні, не відомо, але я здогадуюся!

Дівчина. Правильно здогадуєшся, із Великобританії.

Принц. Т ому я, пропоную номер з проекту «Пісні із зірками»

(Виконується пісня «Школа»)

Принц. Ми з тобою, Софійко, знову наближаємося до теплих берегів, ми під іспанським небом. Тихий лагідний вітер лоскоче море. Всі великі знаменитості починали свої географічні подорожі саме від портів цієї країни.

Принц. Ти знаєш Соню, я мабуть, і не іспанець, і не австрієць, а я з Греції! Відчуваю душею, бо я там народився.

Дівчина. А чому ти так вирішив?

Принц. Тому, що греки надзвичайно талановиті учні. А я теж дуже талановитий!. Вони здобутки усіх держав переробляли на свій смак. У фінікійців запозичили абеткове письмо, а потім удосконалили його; у лідійців гроші у вигляді монет.

Дівчина. Андрію, а ти знаєш що означає слово «спартанський»?

Принц. Ні.

Дівчина. Воно означає «суворий» - саме таким було життя спартанських хлопчаків. Із 7 років вони повинні бути терплячими і задовольнялись малою кількістю їжі. А ти б в Греції весь час просив їсти. Так що вибачай – ти справжнісінький українець!

Принц. І не спартанець, і не Бог, але мені все одно подобається Греція

(Виконується танок «Сиртакі»)

Принц. О! Що я чую! Коко Шанель.

Дівчина. Я, до речі, Софія!

Принц. Ні, Коко Шанель.

Дівчина. Ти про що?

Принц. Я про парфуми, а ти про що?

Дівчина. А я думала, П’єр Карден!

Принц. Я . – Андрій!!!

Дівчина А я кажу, П’єр Карден!

Принц. Соню, на тебе що, діють циклони із Атлантики?.

Дівчина. Ні, на мене діє твій костюмчик від П’єра Кардена. Бо саме головне «чтоб костюмчик сидел», навіть тоді, коли ти танцюєш.

(Виконується танок «Танго».)

Принц. Соню! Знову музика, але це вже до болю знайома!

Виконується пісня. «Ой, зелене жито, зелене»

Дівчина. Так це ж вітерець український заніс нашу повітряну кулю на батьківщину. Ось і спливають останні хвилини нашої подорожі.

Принц. Які ви всі гарні, красиві, радісні – бо ми проживаємо на найкращій планеті.

Дівчина. Ми подорожували з вами по різних країнах Європи, побачили все те, на що багата Європа. Ми знаємо, що найбільша цінність – це народ, який цінує і береже свої традиції.

Принц. А ще бережіть мир. І нехай у світі завжди панують тепло і щирість стосунків між людьми.

Виконується фінальна пісня «Земля – наш рідний дім»

1.Скільки країн є сьогодні членами ЄС?

1) 12

2) 19

3) 27

4) 24

2.Коли вперше виникла ідея об’єднання європейських країн?

1) 1965

2) 1976

3) 1950

4) 2001

3.Коли відбулося найперше об’єднання європейських країн?

1) 1965

2) 1950

3) 1976

4) 2001

4.Скільки зірок на прапорі ЄС?

1) 12

2) 11

3) 15

4) 24

5.Коли святкується День Європи?

1) 9 червня

2) 1 січня

3) 1 травня

4) 9 травня

6.В якій країні вперше виникла ідея створення шкільних Євроклубів?

1) Швейцарія

2) Україна

3) Португалія

4) Нідерланди

7.Хто автор музики Гімну ЄС?

1) Фредерік Шопен

2) Людвіг – ван – Бетховен

3) Петро Чайковський

4) Фрідріх фон Шиллер

8.Яка з країн не прийняла 1 січня 2002 року спільної європейської валюти – євро?

1) Швейцарія

2) Франція

3) Великобританія

4) Польща

9.Яка англійська м’ясна  страва входить в меню ресторанів усіх європейських країн?

1) пудинг

2) шніцель

3) хот-дог

4) ростбіф

10.Яка з цих європейських країн не є членом ЄС?

1) Литва

2) Польща

3) Швейцарія

4) Кіпр

11.Що мають спільного між собою ЄС та НАТО?

1) вони є міжнародними міжурядовими організаціями

2) до їх складу входять одні і ті ж країни

3) вони були створені одночасно

4) в них є спільна мета

12.Назвіть основний принцип, на якому побудоване європейське суспільство

1) влада сильного

2) взаємодовіра

3) демократія та верховенство права

4) справедливість

13.Який законодавчий орган ЄС?

1) Європарламент

2) Лічильна палата

3) Європейський суд

4) Європейська комісія

14.Яка столиця Європейського Союзу?

1) Лондон

2) Кельн

3) Париж

4) Брюссель