Практика ранкових зустрічей є однією з успішних практик, що допомагає вчителю у створенні спільноти в класі, що зазвичай потребує часу, уваги й терпіння. Ранкова зустріч сприяє створенню взаємин між дітьми і дорослими в класі, які формуюють відчуття спільноти в кожного з її членів. Створення спільноти у класі стає ефективнішим, коли вчитель виконує роль фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоб все відбувалося належним чином, але не намагається жорстко контролювати цей процес). У такому випадку ранкова зустріч стає інтерактивною і невимушеною. Коли значна частка відповідальності за проведення ранкової зустрічі перекладається на дітей, вчитель може використовувати свій час для заохочення спілкування дітей, надання їм допомоги тощо.

   Під час проведення ранкових зустрічей відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких - навички спілкування (висловлювати свої думки так, щоб вони були зрозумілі іншим; уважно слухати, коли говорять інші; вирішувати проблеми за допомогою слів; ділитися своїми думками та ідеями з іншими), академічні (розширення словникового запасу; уміння досліджувати, аналізувати  й оцінювати навчальний матеріал; уміння відповідати на запитання; уміння використовувати нову інформацію) і соціальні навички (краще ставлення до школи й навчання; більша довіра та повага до вчителя; вищий рівень мотивації до навчання; глибше відчуття власної гідності; відповідні соціальні стосунки і поведінка; збільшення турботи про інших; більша відданість демократичним цінностям; кращі навички вирішення конфліктів) .  Ранкова зустріч з дітьми дає педагогам можливість навчити дітей взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного, сприяти формуванню цілісного колективу.